«Лягай! Феміністки!»

Гендерна нерівність – одна з основних і нагальних проблем людства, над вирішенням якої нині працюють чимало громадських організацій та урядів по всьому світу. Але, безумовно, рушійною силою тут є рух феміністок. Всі ми про це явище чули в тому чи іншому контексті, але далеко не всі усвідомлюємо, що ж це означає насправді. На превеликий жаль, багато хто помилково прирівнює цей рух до екстремістського, чи навіть терористичного.  .

Тож, що таке фемінізм?

Почнемо, як завжди, з витоків. Фемінізм, як громадський рух, бере свої початки ще від суфражистських рухів другої половини ХІХ століття та початку ХХ століття що боролися за зрівняння економічних та політичних прав чоловіків та жінок.  Але в той час це були, здебільшого, мирні акції протесту за покращення умов праці для жінок, а також за надання їм виборчого права нарівні з чоловіками.  За однією з версій, один з таких мітингів став початком Лютневої революції в Росії. Уже в той час у суспільства починає формуватися переважно негативне ставлення до феміністичного руху.  Уже тоді це було пов’язано з тим, що цей рух буквально кинув виклик суспільству, адже його прихильниці намагалися піти проти усталених з віками правил (читай: стереотипів). Ясна річ, що багато хто відмовлявся слідувати такій зміні та приймати її.

 І тут історія починає розвиватися за стандартною схемою:

 1) Є гарна ідея;

 2) Суспільство противиться ідеї; 

3) З’являються прихильники радикального вирішення проблеми.

 Саме це відбулося і з феміністичним рухом. Він розколовся. І це цілком зрозуміло, адже кожна група населення в кожній окремій частині світу має свої потреби, і , відповідно готова їх відстоювати. Так виникають: «Чорний» фемінізм, Лесбійський фемінізм, Антиабортний фемінізм, Культурний фемінізм і ще багато чого іншого.

На даний момент є два основні табори феміністок: ліберальний та радикальний.

•  Ліберальний метод полягає у демократичному вирішенні проблем, шляхом мирних акцій, поширення інформації, законодавчих ініціатив, тощо. Сюди ми можемо віднести підрозділ ООН, що займається саме впровадженням та поширенням гендерної рівності мирними, демократичними шляхами  «UN Women» (http://www.unwomen.org/en). 
• Радикальний же як спосіб обирає більш жорсткі засоби: підпали, маніфестації, активні акції, чи навіть насилля (в окремих випадках). Яскравим прикладом є, до прикладу, організація «Femen», відома своїми періодичними акціями топлес у громадських місцях (https://femen.org/).  

Ясна річ, що перші є більш демократичними, тоді як другі є  більш представленими в суспільстві. І ось на цьому моменті виникає проблема. Адже через отаку різницю в діяльності, в людей, що не є напряму дотичними до теми боротьби за гендерну рівність, може скластися стереотип, що всі феміністки – екстремістки та радикали. І це цілком логічно, адже мало яке видання буде розказувати про якусь, скажімо, чергову конференцію феміністок, або черговий законопроект про зрівняння прав на декретну відпустку для чоловіків та жінок ( що є прикладом діяльності ліберальних організацій). Значно більший ажіотаж у пресі здіймуть три жінки, що прийдуть топлес під  парламент та почнуть палити там шини чи манекени з чиїмись зображеннями (що часом роблять радикальні феміністки).

І тут уже питання до медіа, що часом недостатньо правильно висвітлюють феміністичні рухи. Але в першу чергу, єдине, що може вас убезпечити від таких стереотипів – це ваше власне критичне мислення. Це і є ваша найпотужніша зброя та міра самозахисту.

 

Тож, повертаючись до питання про небезпеку, яку феміністичні організації (не) несуть  для суспільства, можемо підсумувати.

 1) Фемінізм – це боротьба за гендерну рівність, а жодним чином не екстремізм. Не варто його боятися чи уникати. 

2) У будь-якого руху є свої радикальні представники. І дуже часто саме за їхньою діяльністю суспільство складає своє враження. 

Але ми з вами, як представники Homo Sapiens, маємо критично сприймати інформацію і не вішати ярлики та упередження на цілі величезні групи лише через кількох представників. Не для того наші пращури  еволюціонували.

Автор статті: учень ПНВК «Паросток» Андрій Заболотніков